Мені сорочку мама вишивала
Ненече долю хрестиком вела,
Щоб я легких стежинок не шукала –
І до людей привітною була.
“Виконуй, доню”, – мама говорила:
Життя закони істини прості.
“Не зраджуй землю що тебе зростила,
Не заллишай нікого у біді!”
Приспiв:
А сорочка мамина біла, біла.
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
А сорочка мамина біла, біла.
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
Літа неначе птахи пролітають.
Вже донечки, як квітки навесні.
Я їм сорочку білу вишиваю,
Як вишивала матінка мені.
“Виконуй, доню”, – мама говорила:
Закони Божі, істини прості.
“Не зраджуй землю, що тебе зростила.
Не залишай нікого у біді”.
Приспiв:
А сорочка мамина біла, біла.
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
А сорочка мамина біла, біла.
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
На тобі сорочечку білу-білу,
На тобі сорочечку серцю милу,
Будеш її зранечку зодягати,
Буде тобі серденько зігрівати.
Приспiв:
А сорочка мамина біла, біла.
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
Я її до серденька пригортаю.